«Багато вчених підходять до перегляду рукопису так, ніби це процес одного пострілу. Вони кажуть собі: «Зараз я просто сяду та перегляну свою статтю». Але перегляд та коригування тексту – це не одне й те саме заняття, їх декілька. Автор, який думає, що перегляд – це одна справа, може відчути себе збентеженим масштабом того, що потрібно зробити, і потенційно розчарованим, якщо все це не поєднається в одній великій письменницькій праці», – пише науковий блогер Пета Томсон і далі наводить спосіб перегляду рукопису.

Як мінімум, перегляд складається з чотирьох взаємопов’язаних, взаємозалежних та циклічних кроків:

• читання Вашого тексту;
• діагностика проблем;
• генерування рішень – ухвалення рішення про те, що необхідно зробити та в якому порядку;
• та переписування.

Ці кроки не обов'язково виконуються послідовно та окремо. Але й вони не завжди плавно перетікають одна в одну. Цілком ймовірно, що Вам потрібен час для роздумів між принаймні деякими з них. Після прочитання та діагностики Ви можете вирішити, що Вам потрібно повернутись до перевірки літератури або аналізу Ваших даних. Ви також можете захотіти перевірити свій діагноз (знайдену проблему) та запропоновані рішення з керівником, колегою або консультантом з Вашого дослідження.

Щоб уникнути відмови від повторного розгляду або страху повторного розгляду, Ви можете організувати короткі часові відтинки для кожного з чотирьох кроків. Використання більш коротких сеансів для складних переглядів має ту перевагу, що робить завдання більш можливими. Сподівання теж знижуються – автор каже собі: «Мені не треба закінчувати все це сьогодні. Все, що мені потрібно зробити за цей час – це прочитати свій текст і почати виявляти проблеми, мені не потрібно все робити одразу». Спочатку прочитайте, а потім під час другого сеансу Ви можете знову прочитати, завершити діагностику та почати розробляти рішення. Третя сесія може бути присвячена текстовим змінам та сортуванню порядку, в якому необхідно внести зміни. Заключна сесія присвячена розгляду самого тексту.

Звичайно, можна зробити всі кроки за один раз. Але більшість із нас потребує більше часу на перегляд, ніж на один раз. І ми маємо користь від обмірковування у проміжках між ними.

Ви можете допомогти собі в перегляді, написавши нотатки для себе на полях тексту. Або Ви можете зробити просту таблицю, яка стане керівництвом до написання. Ваша таблиця може бути розбита на фрагменти часу, при цьому окремі фрагменти змін виділяються для певних пунктів.

Приклад заголовків стовпців для плану перегляду:

Ви також можете додати четвертий стовпець – час та дату.

Звісно, не обов'язково бути таким систематичним. Цілком можливо пройти етапи перегляду, не розбиваючи завдання в такий спосіб. Однак, якщо Ви виявите, що не можете почати перегляд і з тугою розглядаєте привабливі причини для зволікання, то акт розробки поетапного плану може допомогти.

Складання плану означає, що Ви берете на себе відповідальність за те, що Ви переглядатимете, а також як і коли. Ви стоїте осторонь, щоб оцінити та проаналізувати свій власний текст. Ви змушуєте свого внутрішнього письменника працювати над покращенням свого тексту.

Джерело: https://patthomson.net/2021/11/01/revising-try-a-four-step-approach/

Переглядаючи свій рукопис, Ви також можете скористатися цікавою вправою від Пети Томсон, наведеної в одному з наших попередніх постів:

– Навички академічного письма: вправа «зроби це краще»