Коли рейтинги брешуть: Що ховається за «успіхами» українських університетів

SCImago запустив новий інструмент - Integrity Risk Indicators (IRIS). Якщо звичайні рейтинги ще дозволяють жити в ілюзії «ми зростаємо», то цей ресурс показує, що насправді стоїть за цифрами, зауважує Пан Бібліотекар.
IRIS аналізує дев’ять індикаторів: ретракції, самоцитування, публікації у виключених журналах, гіперавторство, гіперпродуктивних авторів, «внутрішні» журнали, «нарізку салямі», мультиафіліації та здатність університету робити сильні роботи без опори на сильніших партнерів. Усе зводиться до шкали, де 0 -середнє по світу, а significant risk означає серйозні системні відхилення.
У випадку України проблема виглядає не точковою, а системною. Наприклад, серед українських лідерів рейтингу SCImago - Дніпровська політехніка, Сумський державний університет і Житомирська політехніка - мають позначку significant risk (significant risk -значний ризик).
SCImago нікого прямо не звинувачує. Він лише показує, де система починає «скрипіти». І найгірше в цій історії не самі показники, а те, що такі “адаптовані” до системи люди дуже швидко починають визначати правила гри. Вони стають керівниками, входять в експертні ради, пишуть положення і вирішують, що є “якісною наукою”. І в цей момент у чесного дослідника вибір стає до банальності простим: або шукати можливість виїхати туди, де ще є сенс робити науку, або тихо вийти з системи й змінити роботу.


