Пропонуємо Вам ознайомитися з дослідженням іспанських вчених, які проаналізували охоплення трьох світових дослідницьких баз даних – Google Scholar, Web of Science та Scopus, що розміщене в блозі LSE Impact of Social Sciences:

«Дослідники регулярно використовують бази даних, такі як Google Scholar, Web of Science та Scopus, для пошуку наукової інформації та ознайомлення з бібліометричними показниками, такими як кількість цитувань. Однак, хоча розуміння основних характеристик цих послуг необхідне для ефективного пошуку літератури та прийняття рішення про те, чи підходять їх показники для використання в оцінках досліджень, різницю між цими базами даних з погляду охоплення та надійності даних все ще широко не відомі.

Важливим аспектом, у якому ці послуги відрізняються, є підхід до включення документів. Web of Science і Scopus покладаються на набір критеріїв відбору джерел, які застосовують редактори-експерти, щоб вирішити, які журнали, матеріали конференцій та книги слід індексувати в базі даних. І навпаки, Google Scholar дотримується комплексного та автоматизованого підходу, індексуючи будь-який (мабуть) науковий документ, який його роботи-обхідники можуть знайти в академічній мережі.

Кожен підхід має свої плюси та мінуси. Виборчий підхід Web of Science і Scopus створює ретельно відібрану колекцію документів, але чутливий до помилок за умов відбору. Дійсно, наявні дані свідчать про те, що ці бази даних мають обмежене охоплення в галузях соціальних та гуманітарних наук, літератури, написаної мовами, відмінними від англійської, та наукових документів, відмінних від журнальних статей. Зі свого боку, інклюзивний та неконтрольований підхід Google Scholar максимізує охоплення, надаючи кожній статті «шанс піднятися за власними заслугами». Тим не менш, це призводить до наявності технічних помилок у платформі, таких як дублікати записів, що посилаються на той самий документ, неправильна або неповна бібліографічна інформація та включення ненаукових матеріалів.

Нещодавно ми перевірили різницю в охопленні цими трьома джерелами даних з різних тематичних категорій. Для вибірки з більш ніж 2500 дуже високо цитованих документів за 252 тематичними категоріями, опублікованими Google Scholar у 2017 році, ми перевірили, чи були ці документи також охоплені Web of Science та Scopus. Це порівняння сприяє Google Scholar, оскільки воно є вихідним джерелом документів, але є розумним тестом, оскільки, мабуть, будь-яка наукова база даних повинна мати досить повне охоплення документів, що високо цитуються. Результати показали, що навіть у рамках цього досить вибіркового набору документів (всі вони опубліковані англійською мовою) значну частину соціальних та гуманітарних наук не охопили вибіркові бази даних. Найчастіше причиною було те, що база даних не охоплювала журнал на момент публікації статті.

Пізніше ми вирішили заглибитися в це питання, і для всіх документів, що високо цитуються у вибірці, ми зібрали повний список цитат, наданих кожній з трьох баз даних, і визначили співпадаючи та унікальні цитати. Ця нова вибірка, що склала трохи менше 2,5 мільйонів посилань, дала нам докладнішу картину відносних відмінностей в охопленні трьох баз даних не лише на рівні широких областей, а й для кожної з 252 предметних категорій.

Результати широких областей показали, що Google Scholar зміг знайти більшість посилань на статті з соціальних наук (94 %), тоді як Web of Science і Scopus знайшли 35 % і 43 % відповідно. Більш того, Google Scholar виявився надмножиною Web of Science і Scopus, оскільки йому вдалося знайти 93 % цитат, знайдених Web of Science, і 89 % цитат, знайдених Scopus. І останнє, але не менш важливе: понад 50 % усіх посилань на статті з соціальних наук було знайдено лише Google Scholar. Той самий аналіз був застосований до 252 конкретних предметних категорій, і його можна переглянути в цьому інтерактивному веб-додатку.

Велика частка цитат, які знаходить лише Google Scholar, особливо в галузі соціальних та гуманітарних наук, а також бізнесу, економіки та менеджменту, ставить питання про те, які типи джерел Google Scholar охоплює, а які немає в інших базах даних. Щоб дати відповідь, ми визначили типи документів та мови цитування у нашій вибірці та порівняли пропорції типів документів та мов цитування, знайдених лише Google Scholar з одного боку (унікальні цитати в Google Scholar), та цитування, знайдені двома або більше базами даних з іншого (перекриваються цитати). Результати були узагальнені лише на рівні широких областей.

Більшість (~60 %) цитат, знайдених лише Google Scholar, взяті з джерел, які не належать до журналів: серед них ми знаходимо автореферати та дисертації, книги та розділи книг, офіційно не опубліковані статті, такі як препринти та робочі документи (особливо важливі в бізнесі та економіці), а також матеріали конференцій. Тим не менш, як і раніше, існує велика частка посилань на статті з соціальних та гуманітарних наук з журналів, які не індексуються в Web of Science або Scopus. Існує також значна меншість посилань на статті з соціальних та гуманітарних наук, які може знайти лише Google Scholar, які взяті з документів, опублікованих іншими мовами, крім англійської, які не включені до вибіркових баз даних.

Цікаво, що, незважаючи на значні відмінності в охопленні та незважаючи на відомі помилки, які можуть бути присутніми в даних Google Scholar, які ми не намагалися усунути (наприклад, завищена кількість цитувань, викликана дублюванням записів), кореляції Спірмена між кількістю цитувань дуже сильні у всіх областях та базах даних (у більшості випадків понад 90, хоча іноді нижче в деяких галузях гуманітарних наук). Таким чином, якби показники цитування Google Scholar використовувалися для оцінки досліджень, його дані навряд чи призвели б до значних змін у результатах. Це було б особливо корисно, коли є підстави вважати, що документи, які не охоплені Web of Science або Scopus, важливі для оцінки.

Насамкінець слід зазначити, що інклюзивна парадигма індексування документів, популяризована Google Scholar, полегшує виявлення не тільки найбільш відомих джерел, а й секторів наукової комунікації, які раніше були приховані від очей. Це може бути корисним при пошуку літератури, а також для тих, кому необхідно зібрати докази впливу досліджень для збору результатів, але водночас це створило деякі власні проблеми. Питання, як висловився наш колега професор Харцинг, полягає в тому, чи ми готові піти на компроміс: вихід за межі зручних і впорядкованих меж кураторських баз даних в обмін на більш різноманітне охоплення. Ми сподіваємося, що ці результати допоможуть дослідникам та іншим заінтересованим сторонам прийняти обґрунтовані рішення щодо цього».

Джерело: https://blogs.lse.ac.uk/impactofsocialsciences/2019/12/03/google-scholar-web-of-science-and-scopus-which-is-best-for-me/

Також пропонуємо ознайомитися з іншими нашими постами про Google Scholar, Web of Science та Scopus:

– Google Scholar Metrics 2021: показники наших видань

– Профіль Google Scholar: рекомендації по його поліпшенню

– Керуйте публічним доступом своїх публікацій на Google Scholar

– Новий інструмент для оцінки досліджень від Web of Science

– Clarivate випустила мобільний додаток My Research Assistant

– Clarivate випустив звіт "Journal Citation Reports 2021

– Препринти SSRN в профілях авторів Scopus

– Як запросити додавання втраченого цитування в Scopus

– Оновлений список журналів від Scopus. Червень 2021