Плагіат – серйозне порушення в академічному середовищі. Іноді дослідники не усвідомлюють, що вони займаються плагіатом, але незнання не є виправданням. Тому важливо знати, що тягне за собою плагіат і як уникнути будь-яких ненавмисних помилок плагіату.

Представляємо Вам наступні рекомендації по уникненню випадкового плагіату, розміщені на сайті широко відомого світового видавця Elsevier:

1. Зрозумійте стиль написання дисципліни

Стиль написання тексту розрізняється в різних дисциплінах академічних кіл. Кожна дисципліна має унікальний спосіб передачі результатів і взаємодії із зацікавленими сторонами в своїй області. Як пояснила Мелані Рюгенхаген (менеджер Центру HEADT (Humboldt-Elsevier Advanced Data and Text Centre – Передовий центр обробки даних і тексту Гумбольдта-Ельзевіра) і докторант Берлінської школи бібліотечних та інформаційних наук при Університеті Гумбольдта):

«Засновані на дисципліні стилі написання тексту відрізняються в технічних науках від, наприклад, в гуманітарних науках. Повторне використання текстів в деяких дисциплінах просто більш поширене, ніж в інших, і це повинно бути враховано, якщо Ви хочете визначити, що прийнятно, а що є неприйнятним».

2. Використовуйте правильний стиль цитування для тексту та рисунків

Чітке та правильне цитування джерел літератури рятує дослідника від звинувачення в плагіаті. Нездатність належним чином оцінити роботи, з якими консультувалися – неетична діяльність, що підриває чесність дослідника. Доктор Торстен Бек (аспірант-дослідник Центру HEADT) зазначив, що важливо відстежувати джерела рисунів та інших матеріалів, щоб правильно посилатися на них:

«Існує багато різних стандартів і форматів, коли мова заходить про цитуванні рисунків, і вони варіюються в різних областях. Наприклад, в науковій статті на рисунок необхідно посилатися та цитувати його разом зі статтею, а також включати інформацію про джерело автора та інформацію про авторські права на цей рисунок. Крім того, якщо рисунок додатково оброблявся, Ви повинні детально описати маніпуляції та обробку, які мали місце, в примітці».

3. Розберіться в правах і дозволах на зображення

Щоб використовувати зображення, яке не є суспільним надбанням або не захищене авторськими правами, Ви повинні отримати дозвіл від власника або процитувати його відповідно до вимог ліцензійної угоди. Невиконання цієї вимоги може привести до плагіату зображень. Доктор Бек розповів про справу з плагіатом проти американського художника Хенка Вілса Томаса, який включив в свою роботу культову фотографію південноафриканського фотографа Грема Вільямса.

У деяких випадках плагіат зображень відбувається ненавмисно. Як пояснив доктор Бек:

«Багато випадків неналежного плагіату зображень відбуваються через помилки, коли дані переплуталися або неправильно позначені або, наприклад, підготовлені до публікації кимось, хто не брав участі в первісному експерименті та ін. Це може здатися очевидним, але правильне управління даними, безумовно, є ключем до запобігання плагіату зображень».

Доктор Бек також попередив, що багато людей припускають, що зображення можуть вільно використовуватися, коли це не так:

«Навіть, якщо зображення вільно доступні в інтернеті, Ви ніколи не повинні очікувати, що вони безкоштовні для використання. Для кожного зображення, що використовується в публікації, може знадобитися пошук інформації про авторські права та запит дозволу. Є зображення, які можна використовувати безкоштовно, наприклад, коли вони знаходяться в суспільному надбанні або ліцензовані за ліцензією Creative Commons (з належною атрибуцією) або навіть без авторських прав».

4. Ознайомтеся з правилами академічної доброчесності щодо публікацій для докторів філософії (PhD by publication) у Вашій установі

Чи може автор повторно використовувати дослідницьку статтю, опубліковану ним для захисту своєї кандидатської чи докторської дисертації? Або це буде вважатися самоплагіатом? Це питання займає центральне місце в моделі PhD by publication, прийнятої деякими університетами по всьому світу. На думку професора д-ра Майкла Сідла (співзасновник-засновник Центру HEADT) і доктора Айсбранда Яна Ольберсберга (старший віце-президент Elsevier з питань цілісності досліджень), ця модель не може вважатися самоплагіатом.

Доктор Сідл підтверджує це прикладом своєї власної роботи для захисту професора. Як він пояснив, це законно, якщо це заздалегідь обговорено з науковою радою, «що тоді-то була опублікована стаття і на її основі зроблена дисертація. Це також може бути законним, якщо дуже ясно дати зрозуміти, що цей текст виходить з цієї статті, яку я написав в той час, і це не текст всієї статті, а всього лише її невелика частина».

«Перш за все, – сказав він, – важливо перевірити правила Вашого університету і те, що готова прийняти Ваша наукова рада по захисту дисертації. Це дуже важливі питання, тому що вони дуже сильно варіюються не тільки від людини до людини в університеті, а й від університету до університету та від країни до країни».

Джерело: https://www.elsevier.com/connect/4-tips-to-avoid-accidental-plagiarism

Про питання плагіату Ви докладніше можете дізнатися, подивившись відео з серії відео про авторське право: