Після публікації Вашої статті в науковому журналі робота над публікацією не закінчується. Необхідно виконати ряд дій, які зроблять її більш помітною в науковому світі. В результаті кількість цитувань статті може збільшитися, а відповідно збільшаться і показники вченого.

Завантаження статей в ресурси світової наукової періодики:

Репозиторії

• Figshare – це науковий онлайн-репозиторій, де вчені можуть зробити доступними результати своїх досліджень, а саме зберігати та обмінюватися результатами своїх досліджень, включаючи рисунки, набори даних, зображення та відео. Для відкритих даних діє принцип безоплатності завантаження (https://figshare.com/)

Відео-інструкція

• Zenodo – це універсальний репозиторій відкритого доступу, розроблений в рамках європейської програми OpenAIRE та керований CERN. Це дозволяє дослідникам розміщувати набори даних, програмне забезпечення для досліджень, звіти та будь-які інші цифрові артефакти, пов'язані з дослідженнями. В даному ресурсі Ви також можете побачити кількість завантажень і переглядів Вашого дослідження (https://zenodo.org/)

Відео-інструкція

Соціальні мережі для вчених

Соціальні мережі дозволяють ділитися з іншими своїми статтями, відстежувати їх цитованість і стежити за новинами досліджень і розробок по іменах і ключових словах.

• ResearchGate – https://www.researchgate.net/

Відео-інструкція

• Academia Edu – https://www.academia.edu/

Відео-інструкція

Пошукові системи

• Google Scholar – безкоштовна пошукова система повних текстів наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Розраховує h-індекс вченого всередині системи, а також статистику цитування (https://scholar.google.com/)

Відео-інструкція

Системи управління бібліографією

• Mendeley (продукт видавництва Elsevier) – безкоштовна програма для управління бібліографічною інформацією, яка дозволяє обмінюватися інформацією з ученими, ділитися посиланнями на статті та отримувати оперативні відгуки. Також всередині системи Ви можете створити свій бібліографічний список для цитування в майбутніх статтях (https://www.mendeley.com/)
• EndNote (розробник Clarivate Analytics) – комерційна система управління бібліографічною інформацією, що застосовується для управління посиланнями та бібліографією, що дозволяє відформатувати їх згідно з численними стандартам цитування (https://endnote.com)

Відриті електронні архіви

• RePec – архів для дослідницьких робіт в області економіки (http://www.repec.org/)
• SSRN (продукт видавництва Elsevier) є сховищем препринтів і опублікованих статей в усіх напрямках наук. Перед завантаженням статей у відкритий доступ проводиться рецензування фахівцями SSRN. В даному ресурсі Ви також можете побачити кількість завантажень і переглядів Вашого дослідження (https://www.ssrn.com/)

Відео-інструкція

• ArXiv – найбільший безкоштовний архів електронних публікацій наукових статей та їх препринтів з фізики, математики, астрономії, інформатики, біології та ін. (https://arxiv.org/)

Ідентифікаційні системи

• ORCID – міжнароднмй реєстр вчених. Дає можливість безпомилкової ідентифікації автора. На підставі цього реєстраційного номера вчені забезпечують собі: коректну цитованість своїх статей (статті не «губляться» пошуковими системами). ORCID – це, по суті, складова рейтингу вченого. Варто вказувати після своїх П.І.Б. в кожній своїй публікації (http://orcid.org/)

Відео-інструкція

• ResearcherID – міжнародна ідентифікаційна система, що дозволяє створити унікальний профіль дослідника, який містить відомості про його наукові публікації та їх історії. Якщо серед завантажених публікацій будуть публікації в журналах, які індексуються Web of Science, то за рахунок цитування цих публікацій також буде розрахований h-індекс вченого (http://www.researcherid.com/)

Відео-інструкція