Торік держава вперше оголосила конкурс на наукові розробки за новим принципом, самостійно визначивши, що їй потрібно, і звернувшись до науковців як до виконавців конкретного держзамовлення з чіткими технічними завданнями. У результаті, вже цьогоріч за результатами конкурсу Кабмін виділив фінансування на 22 наукові розробки, сукупно надавши науковцям 186 млн грн і встановивши їм дворічний дедлайн.

Але, сам  перелік розробок в рамках виконання держзамовлення на наукову-технічну продукцію у 2025–2026 роках, затверджений розпорядженням Кабміну № 38-р, містить інформацію для службового користування. Тому dev.ua поговорив із заступником міністра освіти й науки Денисом Курбатовим, щоб зрозуміти, як саме проводився конкурс, хто мав право на нього подаватися та як розподілялися кошти.

Як проходив конкурс та звідки ідея

Як каже Денис Курбатов, такий конкурс проводиться МОН з 2011 року, але раніше тематику формували самі вчені.

«Але насправді вчені не завжди чітко розуміють (та це і не є їхньою основною задачею), які прикладні запити є у тих чи інших напрямках економіки, в конкретних державних органах і в державі в цілому. Тому торік ми зробили формування цієї прикладної тематики „згори“ — не від вчених, а від держави», — пояснює заступник міністра зміну підходу. 

Курбатов зазначає — ідея проведення конкурсу за новим принципом прийшла йому ще під час роботи в Сумському державному університеті. За його словами в окремі роки університет сплачував із наукових проєктів більше податків, ніж отримував фінансування від держави. 

Тому, коли Курбатов з командою прийшли в міністерство, то вирішили перебудувати цей конкурс «згори вниз».  Для держзамовлення, зі слів заступника міністра, у 2024 році було сформовано 25 тематик із чіткими технічними завданнями — у них було детально виписано, що саме потрібно отримати «на виході», у яких кількостях, з якими параметрами та характеристиками. Ці технічні завдання на конкурсі були виставлені як лоти, за які боролися команди дослідників. У результаті було затверджено тільки 22 тематики. 

«Команди формувалися юридичними особами — науково-дослідними інститутами, університетами. Але ми не обмежували й участь бізнесу. Тобто, R&D-бізнес, який має розв’язання тих проблем, які були представлені, теж міг приходити на цей конкурс», — зупинився на темі Денис Курбатов.  

Денис Курбатов додав, що конкурс проходив у три етапи. «Перший етап — це peer review оцінювання всередині електронної системи. Адже у нас є спеціальна електронна науково-інформаційна система URIS, куди завантажувались проєкти в електронному вигляді, і три експерти оцінювали кожен з них всередині системи».

На наступному етапі заявки учасників конкурсу вже оцінювались по окремим секціям. «У нас створена міжвідомча робоча група між всіма міністерствами, де представлені фахівці по цим розробкам. І уже секція могла додати або відняти бал експертів, тобто дати додаткову оцінку, враховуючи практичний складник і цінність», — коментує Денис Курбатов. 

З його слів, третім і завершальним етапом став, власне, пітчинг, тобто відкрита презентація проєктів їх авторами й розповідь про переваги їхніх розробок, їх відповідність ТЗ, перспективи масштабування тощо.

Як здійснюється контроль

Зі слів представника МОН, під час проведення конкурсу введений так званий інститут кураторів. «Представники міністерств, які були авторами цих тематик і ТЗ, як кінцеві користувачі призначають куратора від свого міністерства до кожної з розробок. Цей куратор візує всі технічні документи, договори й головна його роль —  спрямовувати хід виконання розробки таким чином, щоб її результат був максимально практично значимим і його можна було впровадити», — пояснив Курбатов. 

Як відбувався розподіл коштів між науковцями

Нам відомо, що 22 наукові розробки мають профінансувати на 186 млн грн. Якщо ж просто математично розділити цифри, то вийде сума фінансування трохи менш як 8,5 млн грн на один проєкт. Утім, заступник міністра зазначає — «зрівнялівки» тут немає, тож якісь проєкти можуть отримати менше фінансування, а якісь більше. 

«У нас є кошторис проєкту й у кожного є своя заявка. Єдине, що, звісно, існує верхня межа. Не можемо фінансувати нескінченно великі суми. Але хочу сказати, що ми в цьому конкурсі суттєво підвищили вартість одного дворічного проєкту — до 10 млн грн», — зазначив Курбатов. 

З інших позитивів даного конкурсу для науковців — у фінансування дозволяється закладати вартість обладнання. Він також звернув увагу, що в ході проведення конкурсу і подальшого фінансування було враховано в пріоритет і збільшення оплати праці.

А що в майбутньому? 

Зі слів заступника міністра, цього року очікується проведення нового конкурсу за аналогічним принципом, тобто держзамовлення на наукові винаходи триватиме. 

Курбатов запевняє, що інтерес до другого конкурсу і в уряді, і серед дослідників, вже вищий, ніж торік. Тож, можливо, і заявок на винаходи буде більше. Але конкретні цифри поки не зрозумілі. 

«У нас є певний бюджет на цей рік, він плюс-мінус аналогічний тому, що був на цей конкурс. Але ми працюємо в тому числі з міжнародними партнерами для того, щоб, можливо, залучити додаткові кошти і профінансувати більше проєктів. … Відповідно, шукаємо ресурс», — пояснив фінансові реалії Денис Курбатов. 

Джерело dev.ua https://dev.ua/news/za-iakymy-pravylamy-vidbuvaietsia-derzhzamovlennia-na-naukovi-rozrobky-1739363475?fbclid=IwY2xjawId9zxleHRuA2FlbQIxMQABHaIatFRhb7ZBFs2Ub7UfNkCoOFLz3vaoIO3XCyAf-c0ZpWEUEWOkT-SyIg_aem_lLXRYUt8-gU13syz3GOqRQ