МОН закликають розробити стратегію протидії росії в науковому середовищі.

На сайті ZN.UA опубліковано статтю українських науковців під назвою «Фейкові редактори, «мертві душі» та шахрайство: що не так із «вєлікою» російською наукою, в якій українські науковці Олексій Пластун та Інна Макаренко досліджують як російські журнали вводять читачів в оману стосовно складу своїх редакційних рад, тобто порушують принципи академічної доброчесності, що автоматично виводить їх за межі кола академічної недоторканності.
Результати дослідження вказують на те, що 70,9% міжнародних членів редакційних колегій російських журналів або не знали про своє членство («фальшиві члени»), або не виконували свої редакторські обов’язки («мовчазні члени»), або вийшли на пенсію, або померли («мертві та відставні члени»).
Науковці звернулись до до міжнародних видавців і наукометричних баз даних, аби з’ясувати їхню позицію щодо фіктивних редакційних рад російських журналів, які вони публікують або індексують.
«Загальний висновок із їхніх відповідей: міжнародні установи не планують уживати жодних заходів для усунення та недопущення такої практики», - зазначають автори статті.
Україна нехай і після вже майже трьох років повномасштабного вторгнення має нарешті зайняти проактивну позицію в питанні санкцій проти російської науки та просувати цю ідею серед союзників.
«Міністерство освіти і науки України й Національна академія наук України мають розробити стратегію протидії росії в науковому середовищі, що має включати як перелік ключових проблем (наприклад, використання країною-агресором науки як інструмента пропаганди, як елемента військової машини, як складника формування підтримки війни проти України, як частини механізму підтримки окупації українських територій та асиміляції українців), так і залучених стейкхолдерів (наприклад, видавництва, власників наукометричних баз, міжнародні організації тощо) з покроковим планом вирішення виявлених проблем і недопущення появи нових», - підкреслюють науковці.
Від себе маємо зауважити, що МОН не лише має розробити стратегію протидії росії в науковому середовищі, але й припинити формувати політику заохочення індексації українських наукових журналів в DOAJ, що не просто просуває світом російську науку, але є майданчиком для російської пропаганди та антиукраїнських наративів, які інтегровані в наукові статті представників російської науки.


