Пристрасті навколо відкритого доступу та безкоштовних публікацій

Неабиякі пристрасті можуть розпочатися навколо питання щодо закликів перетворити дослідницький репозитарій Європейського Союзу на колективну, неприбуткову, широкомасштабну видавничу службу для суспільного блага, яка могла б конкурувати з комерційними видавництвами. Як випливає зі статті Джека Гроува, опублікованій на сайті Times Higher Education, пропозиція розширення використання платформи ЄС з відкритим доступом Open Research Europe, запущеної у 2021 році, отримала неоднозначну реакцію від Ліги європейських дослідницьких університетів.

Складається враження, що «відкритий доступ» має бути безкоштовним для усіх, але ж наукова публікація теж є продукцією, яка не може взятися з нізвідки. Як справедливо зазначив президент Ейндховенського технологічного університету, «публікація у відкритому доступі не означає безкоштовну публікацію у відкритому доступі. Завжди буде рахунок, який хтось має оплатити за виконану роботу… Тож більше ніяких пілотів нових моделей видавництв та вправ із взаємним навчанням, плану типу S, заходів, що змінюють правила гри».

Тому при втіленні ініціатив треба «не перегнути палицю», бо навіть «діамантові» журнали спонсоруються: відкриті публікації можливі лише завдяки субсидіям від університетів, урядів або інших спонсорів.

Джерело: https://nrat.ukrintei.ua/chy-zmusyt-yes-paralelnu-vydavnychu-systemu-praczyuvaty/

#відкрита_наука #журнали #technologycenter #publisher #publication #article