Написання наукової статті є невід’ємною частиною дослідницького процесу. Саме під час роботи з текстом дослідник співвідносить результати з наявними знаннями та бере на себе відповідальність за інтерпретацію отриманих даних. Повне делегування написання статей стороннім виконавцям, використання ghostwriting або некритичне залучення ШІ підривають ці навички, особливо у молодих дослідників.

Водночас проблема полягає не у самій наявності зовнішньої допомоги, а у відсутності чітких меж її використання. Відповідальний підхід до наукового письма можна забезпечити через такі практичні кроки:

▪️Перший чернетковий варіант рукопису має створюватися всередині дослідницької команди, яку очолюють заявлені автори.

▪️Суттєві внески сторонніх осіб у написанні тексту мають бути чітко задекларовані.

▪️ШІ варто розглядати як допоміжний інструмент для структурування чи редагування, але не як заміну наукового мислення. 

Прозорі практики наукового письма - це ключова умова академічної доброчесності, якості досліджень і довіри до науки загалом.