Нещодавнє дослідження показує вражаючу закономірність: дослідницькі статті, першими авторами яких є жінки, відкликаються рідше, ніж ті, що очолюють чоловіки. Гіпотезу чесності не можна одразу відкидати. Можливо, що чоловіки в середньому йдуть на дещо більший науковий ризик, і це сприяє вищим показникам відкликання тверджень. Деякі дані зі справ про неправомірні дії вказують на це.

У багатьох галузях жінки залишаються недостатньо представленими на престижних посадах авторів. Масштабні бібліометричні аналізи показують, що жінки рідше з'являються як перші та останні автори – посади, які зазвичай свідчать про інтелектуальне лідерство та відповідальність. Дані опитувань показують, що жінки частіше повідомляють про суперечки щодо порядку авторства, частіше вважають свій внесок недооціненим і частіше відмовляються від співпраці після конфлікту. Чоловіки, навпаки, частіше повідомляють про отримання більшого визнання, ніж, на їхню думку, вони заслуговують, і приймають рішення щодо авторства пізніше та більш односторонньо.

Відкликання не говорять нам, хто більш доброчесний. Вони показують нам, чия робота займає позиції, де відповідальність, статус і пильність перетинаються – це наслідок того, як організована наукова діяльність, а не притаманних якостей окремих дослідників.


Джерело https://blogs.lse.ac.uk/impactofsocialsciences/2026/01/13/why-is-research-led-by-women-retracted-less-frequently/

Ще одна гучна справа зацікавила науковців. Прочитати зараз