Зараз наука має шанс стати не просто статтею витрат у бюджеті, а основною для нової економіки, каже заступник міністра освіти та науки Денис Курбатов в інтерв’ю для LB.ua. Без кардинального збільшення фінансування будь-які реформи в галузі неможливі, парирують науковці.

За словами Дениса Курбатова у суспільстві переважає хибна думка, що наука — це виключно нові технології, смартфон або якісь інші речі. Проте наука завжди відповідає на певні запити або від економіки, або від держави, або від суспільства. До початку повномасштабного вторгнення цих запитів ставало все менше, відповідно і наука перетворювалась часто на якусь таку річ в собі. Пік максимального фінансування науки припадав на середину 2000-х та складав 1% ВВП.

«І після цього ми деградували, за останніми даними, до 0,33 %, з яких з держбюджету йде лише 0,17 %. Це при тому, що в середньому по країнах Європи це два і більше відсотки, і Євросоюз ставить за мету до 2030-го досягти середнього показника на рівні 3%», - говорить Курбатов.

За словами заступника міністра освіти, МОН в минулому році збільшило фінансування наукової сфери майже на 20 % у порівнянні з 2023-м. А в цьому ще на 6 % (загальний бюджет на науку в 2025 році склав трохи більше 14 млрд. грн.). Проте зазначені обсяги фінансування є недостатніми для розвитку науки в Україні, адже мінімально необхідним для виживання наукової сфери в будь-якій країні є фінансування обсягом в 1 % від ВВП. 

«Насамперед треба пояснити, що в усьому світі є два види фінансування науки: базове і конкурсне. Зараз ми намагаємось підвищити базу. Візьмемо, наприклад, наш великий проєкт по атестації, аудиту наукових установ і університетів у частині науки. За її результатами буде запроваджено додаткове формульне фінансування кращих інституцій. Тобто результати впливатимуть на обсяг грошей, які вони отримають. І в цьому році перші 150 млн. грн. через формулу розподілять між кращими науковими установами двох напрямків — аграрних і суспільних наук. У цьому ж році завершимо атестацію і по інших напрямках — інженерному, природничому, гуманітарному і біологічному. Трохи згодом займемось безпековим, бо там своя специфіка. В бюджеті на наступний рік ми хочемо закласти на цей інструмент додатково 1 млрд. грн.», - повідомляє заступник міністра.

За словами Дениса Курбатова, наслідками проведеної атестації будуть не лише додаткове фінансування для найсильніших закладів вищої освіти та наукових установ, а і посилення спроможностей установ, їх укрупнення. Мове йде не про скорочення науковців, адже за кількістю науковців на тисячу населення Україна в Європі посідає останню сходинку, на жаль, а про зростання можливостей науковців в реалізації ефективних досліджень, залученні фінансування, доступу до кращої матеріально-технічної бази тощо. 

Заступник міністра також анонсував створення так званої Агенції прикладних досліджень. МОН вже розробило відповідний нормативний акт, щоб Агенція могла розпочати свою діяльність.

«Це структура, де працюватимуть 10-15 спеціалістів з різних галузей, зокрема оборонки, медицини, інженерії. В їх задачі входитиме пошук запитів від бізнесу, і тих команд науковців, які можуть їх реалізувати. Умовно кажучи, основна мета цієї агенції – звести реальний сектор економіки і дослідницьку сферу між собою. Це буде і окрема цифрова платформа. Таку колись вже створювали, називалась «Наука і бізнес», але вона так і не запрацювала. Саме через те, що її треба супроводжувати людськими руками і мізками».

Денис Курбатов також розповів про запуск «Національної системи дослідників», де має акумулюватись інформація про українських дослідників, що дозволить запровадити індивідуальну підтримку для них.

«Адже може так статися, що вчений працює в інституції, яка є не дуже конкурентною і яка фактично не отримає цього додаткового базового фінансування після атестації. Але науковець сам по собі може бути дійсно успішним. У цій системі так само має бути виокремлений блок молодих вчених, щоб надавати їм додаткову підтримку. У нас є державні іменні стипендії для переможців конкурсу Героїв Небесної Сотні, стипендії Президента та уряду для молодих вчених. Але зараз їх отримують десятки, максимум сотні людей. А маємо вийти на тисячі.

Загалом якщо взяти 2017-2021 роки, то за цей період кількість молодих вчених в Академії наук зменшилась на 40%. І треба думати, як талановитого магістра перетягнути в науку, щоб він не пішов, приміром, в ІТ. З січня цього року напрям аспірантури (крім вступу та навчального процесу), в тому що стосується атестації кадрів, розподілу місць, захистів — це моя відповідальність. Напрям дуже важливий і давно потребує змін. Тож в планах на друге півріччя у нас початок реалізації експериментального проєкту — так званої проєктної аспірантури», - підкреслює Курбатов.

Проєктна аспірантура передбачає, що буде створено окремий великий дослідницький проєкт, розрахований на 3-4 роки, де є науковий керівник чи співкерівники і 2-3 аспіранта, в результаті якого мають провести дослідження, і на виході повинен бути вже реальний дослідницький результат, оформлений у вигляді дисертацій. Всі матеріали, необхідне обладнання, оплата праці керівника, конкурентна заробітна плата (стипендія) для цих аспірантів — все це фінансово забезпечуватиметься. Експеримент буде направлений насамперед на природничі галузі, в яких зацікавлена держава. 

Не оминув увагою пан Курбатов низький рівень довіри наукового середовища до МОН. За його словами МОН намагається покращити відношення науковців до профільного міністерства, проте багато проблемних моментів криється в комунікації.

«Не всі проблеми асоційовані лише з міністерством, а часом і з самими закладами, з тим, як будує свою роботу ректорат, як працює науково-дослідний інститут. Можна звинувачувати безкінечно державу в тому, що вона низько фінансує науку. Сто відсотків це так. Ми пробуємо щось змінювати, під кожну з реформ додаємо окремі додаткові ресурси, щоб стимулювати успішність, результат. Зосереджуємось на цьому і таким чином прагнемо покращити відношення», - резюмує заступник.  

Джерело