До другої річниці діяльності оновленої команди,  МОН опублікувало звіт, де окреслило ключові досягнення своєї діяльності.

Зокрема, у МОН констатували, що за два роки вдалося повернути до офлайн-навчання 164 тисячі учнів. Було продовжено та відновлено фінансування реформи НУШ, а також розпочато політику «Освіта для життя», готується реформа старшої школи, триває модернізація їдалень та харчоблоків.

Також було створено програму, за якою навчаються діти за кордоном – програма українознавчого компонента, що складається з ключових предметів, таких як українська мова та література, географія, історія України та основи правознавства. Окрім цього, було розроблено та ухвалено порядок визнання результатів навчання, здобутого за кордоном.

Серед своїх досягнень команда МОН також зазначає підвищення зарплати педагогів. Як зазначається, з 2024 року оклад педагогічних працівників зріс на 10%. А з 2025 року запроваджено доплату за роботу в несприятливих умовах праці.

Попри заявлені успіхи, роботу МОН не можна визнати задовільною в цьому напрямку. Критичний погляд на дійсний стан речей показує, що поверненню учнів до очного навчання передує низка рішень, що призведуть до масового закриття шкіл та вивільненню педпрацівників. До прикладу, з 1 вересня 2025 року вирішено не фінансувати коштом освітньої субвенції заробітну плату вчителів у школах із кількістю учнів менш як 45 осіб. Зрозуміло, що мова йде про школи у сільській місцевості та прифронтових територіях. МОН своїми наказами № 1112 та 1276 передбачило, що діти-ВПО з 2025/2026 навчального року мають навчатися виключно за місцем свого фактичного перебування, що лише збільшить кількість малокомплектних шкіл.

Окремо слід зазначити, що за оцінками НБУ реальна зарплата в сфері освіти скоротилася на 14,8%. Тому «досягнення» з підвищення зарплат педагогів жодним чином не вплинуло на реальне фінансове становище освітян.