Компетентність очільників МОН все частіше викликає сумніви стосовно галузі, якою вони керують. Коли освітній комітет ВРУ двічі визнав роботу МОН незадовільною (у підготовці підзаконних актів до Закону «Про дошкільну освіту» та використання коштів субвенції), журналістка Інна Фрідкіна вирішила дослідити невідповідность освіти та попереднього трудового шляху посадовців МОН, опублікувавши результати на сайті «Освіта.ua» 

Отже, МОН очолює міністр Оксен Лісовий за підтримки цілої когорти заступників, серед яких особливе значення мають Михайло Винницький і Андрій Сташків, призначені в 2023. «Андрій відповідатиме за середню освіту, а Михайло – за вищу. Для мене важливо, що і Андрій, і Михайло не лише чудові менеджери, а й сильні практики», – заявив міністр.

Як зазначається, Андрій Сташків, «у 2005 році здобув ступінь магістра за спеціальністю «Облік і аудит». 2019-го – другу вищу освіту та отримав ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». У 2006–2018 був приватним підприємцем, працював головним бухгалтером ПП, інспектором, заступником начальника відділу Держаудитслужби в Івано-Франківській області». Тобто за освітою і сферами діяльності працював з фінансами. Проте у 2018 році, діяльність Сташківа здійснює різкий поворот, і от він вже заступник директора обласного Департаменту освіти і науки Івано-Франківської області.

Як зазначає пані Фрідкіна, пояснення, яким чином, по суті, бухгалтер опинився на цій посаді, вона не знайшла ніде. Абсурдно виглядає, як, не маючи ні відповідної освіти, ні дня не проробивши в школі, без жодного освітянського досвіду, він опікувався НУШ.

«Було б цілком логічно замість Сташківа призначити опікуватись школами практикуючого освітянина. Але, оскільки логіка та МОН – речі не сумісні, тому МОНівці залишились вірними собі, і середньою освітою в даний час керує людина, дотична до всього, окрім середньої освіти»,- резюмує авторка допису.

Відповідно до інформації з офіційного сайту МОН, Надія Кузьмичова «має вищу освіту, здобувши ступінь магістра соціології в Запорізькому національному університеті (ЗНУ), де продовжила навчання в аспірантурі на кафедрі соціології.

З 2012 була власницею та генеральною директоркою компанії «Marketing and Legal Solutions», яка спеціалізується на соціологічних та маркетингових дослідженнях, а також бізнес-консалтингу.

З 2008 до 2017 викладала на кафедрі соціології ЗНУ. Має 11 років педстажу.

До 2018 очолювала Центр незалежних соціологічних досліджень ЗНУ.

З 2020 року була співзасновницею і генеральною директоркою компанії ТОВ «Глобал Едьюкейшн». Під її керівництвом у 2021 році було відкрито Центр креативних технологій TUMO в Києві, який надає альтернативну практико-орієнтовану освіту для підлітків у віці від 12 до 18 років.

З 2022 року навчається на магістерській програмі з глобального менеджменту в Американському університеті Києва.

З 2023 року координує стратегічні проєкти МОН України та була радницею Михайла Федорова».

Як зазначає автор допису, «МОН не вказало, що фірми, до яких була дотична пані Кузьмичова, мали конкретний бізнесовий напрямок, надаючи платні послуги. До того ж, Кузьмичова викладала на кафедрі соціології ЗНУ не 11 років, а 9».

Михайло Винницький відповідає за вищу школу. До переїзду в Україну обіймав посаду менеджера з продажу, а потім – віцепрезидента з маркетингу у досить солідній канадській компанії.

Переїхавши у 2003 році в Україну, Винницький став викладати авторські курси «Економічна соціологія та соціологія підприємництва», «Політична соціологія та соціологія еліт». 20 років викладав на кафедрі соціології у Києво-Могилянській академії, в Могилянській та Львівській бізнес-школах. З 2014 по 2020 рік був радником трьох міністрів освіти і науки України. У 2019–2022 роках очолював секретаріат Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Як зазначається, «за роки проживання в Україні Михайло Винницький консультував численні компанії з питань управління продажем та організаційного розвитку. Консультаційну діяльність Михайло проводить як доповнення до викладання на програмах управлінського розвитку, а також МВА у Львівській бізнес школі УКУ. У 2006 заснував Президентську програму МВА (для власників-засновників підприємств) у Києво-Могилянській бізнес школі».

«Якщо все це узагальнити і спростити, то пан Винницький упродовж усієї своєї «сильної практики» вчив, як вигідно щось продати чи купити. А ще, ніяк не збагну, які поради він надавав трьом попереднім міністрам, і яким чином не один рік забезпечував якість вищої освіти, якщо на сьогодні сам визнає, що якість ця не дуже якісна?», - підкреслює Інна Фрідкіна.

Таким чином, систему освіти в Україні реформують досвідчені, високопрофесійні підприємці з досвідом роботи на економічній ниві, але аж ніяк не на освітянській. Тому міністр не помилився, коли абсолютно аргументовано назвав їх «чудовими менеджерами» та «сильними практиками». Чомусь приховавши, що це стосується бізнесу і не має ніякого відношення до отримання українськими дітьми та молоддю якісних, безкоштовних, доступних знань у державних навчальних закладах.

Щодо очільника МОН Оксена Лісового авторка зазначає, що він «закінчив Решетилівське художнє училище народних промислів (спеціальність – художник-кераміст) і Київський державний інститут культури (спеціальність – бібліотечно-інформаційні системи). Працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування та підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ», був на керівній посаді в генеральній дирекції ВАТ «Укртелеком», від 2010 року – директор Національного центру «Мала академія наук України» (МАНУ). 21.03. 2023 року Оксена Лісового було призначено на посаду міністра освіти і науки України».

Пані Фрідкіна зазначає, питання «хто «проштовхнув» Лісового в освіту вже «начальником», а саме – директором МАН, а далі – міністром, відноситься до глибокої таємниці. Так само, як потрапили туди його заступники».

Якщо підсумувати, то «для реалізації важливих освітніх реформ» маємо в МОН команду хороших менеджерів з гончара-бібліотекаря, продавця, бухгалтера і соціолога. А хороші менеджери найбільше зацікавлені в рентабельності підприємства, яким вони керують.

«Коли ви за щось беретесь, нічого в тому не розуміючи, і результат вашої діяльності наносить величезну шкоду майбутньому України, то як вас досі не зняли з посади, на якій ви незрозуміло як опинились?», - задає риторичне питання пані Фрідкіна проаналізувавши біографії посадовців.