При генеруванні неоригінального об’єкта мають бути дотримані  права третіх осіб (ч. 7 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права») для того, щоб суб’єкт права особливого роду (sui generis) міг користуватися таким правом. 

Користування правом особливого роду (sui generis) залежить від дотримання прав суб’єктів авторського права або суміжних прав, твір яких зазнав використання у процесі генерування такого неоригінального об’єкта. 

Однак, в статті 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» без уточнення залишається питання, який саме спосіб використання охоронюваного об’єкта мається на увазі. Беззаперечним визнається факт того, що для того, щоб система генеративного ШІ могла видавати кінцевий результат за промптом (запит, що містить запитання, на яке система ШІ повинна дати відповідь, або завдання, яке вона має виконати) користувача, вона має «тренуватись / навчатись» на наявних раніше об’єктах як певних взірцях.

Згідно з українським законодавством дії з «тренування» систем ШІ можуть стосуватися права на відтворення об’єкта — прямого чи опосередкованого виготовлення однієї або більше копій об’єкта авторського права та/або суміжних прав (або його частини) будь-яким способом та в будь-якій формі, яку може зчитувати комп’ютер. Натомість «переробка» (створення похідних творів) в контексті використання творів у системах ШІ для генерування об’єктивно неможлива, адже вона вимагає творчої переробки іншого твору, тобто безпосередньої участі фізичної особи при створенні похідного твору. 

В будь-якому випадку у сфері неоригінальних творів (створених ШІ) авторсько-правова аксіома залишається без змін: будь-яке використання, зокрема відтворення, об’єкта авторського права, повинно бути: на підставі письмового (електронного) правочину  або охоплюватись встановленими законом винятками і обмеженнями.