Хижацькі журнали претендують на те, щоб бути законними науковими публікаціями, але використовують модель публікації відкритого доступу, щоб обманом змусити авторів заплатити їм гонорар. Ці видавці часто брешуть про імпакт-фактор журналу, неправдиво представляють свою редакційну колегію та неправдиво стверджують, що вони забезпечують процес рецензування.

Одна з перших речей, які ви можете зробити, щоб визначити, чи є журнал хижацьким, чи ні, це критично оцінити запрошення електронною поштою. Більшість хижих журналів люблять говорити про гроші. Вони попросять вас надіслати їм 50 або 100 доларів США, щоб опублікувати вашу статтю через два тижні. Пошук друкарських помилок, граматичних помилок і того, чи збігається позначка часу в електронному листі зі стандартним робочим часом для передбачуваного географічного розташування видавця, також може допомогти визначити, чи є журнал хижацьким, чи ні.

Після ретельного перегляду електронної пошти дослідники, з якими ми спілкувалися, також рекомендують переглянути вебсайт журналу, щоб оцінити його довіру. Наприклад, чи є в журналі чіткі вказівки щодо процесу рецензування та часових рамок?

Також варто переглянути індекс цитування, адресу та номери телефонів журналу. Якщо в журналі вказано, що він зі Сполучених Штатів, а номер телефону – з Індії, це не має сенсу.

Також варто перевірити членів редакційної колегії, переходячи за посиланнями в їхніх біографіях.

Окрім вивчення вебсайту, онлайн-пошук може дати зрозуміти, чи є журнал хижацьким, чи ні.

Визначити, чи є журнал хижацьким, чи ні, може бути особливо складно для дослідників на початку кар’єри, які часто не дуже знайомі з науковими видавцями. У таких випадках найкраще звернутися за допомогою до більш досвідчених колег.

Джерело: https://www.nature.com/articles/d41586-024-01437-2

#журнал #хижацький_журнал #імпакт-фактор #сайт #email #technologycenter