У своєму рішенні, що створює вагомий прецедент у сфері інтелектуальної власності,  Верховний суд Великої Британії постановив, що система ШІ не може бути винахідником, а відтак не може бути зареєстрована як винахідник патенту.

У 2018 році д-р Талер подав дві патентні заявки, вказавши винахідником систему ШІ «DABUS» заявивши, що він має право подати заявку на патенти в силу свого права власності на DABUS. Управління інтелектуальної власності Великобританії (UKIPO) відхилило заявки, відповідно до Закону про патенти 1977 року, що вимагає від заявника ідентифікувати особу, яку слід вважати винахідником. Доктору Талеру не вдалося ідентифікувати особу, яку він вважав винахідником, і його заява щодо його права подати заявку на патент також ґрунтувалася на помилковій і юридично неможливій позиції, що винахідником був ШІ. Це рішення було підтримано як Верховним судом, так і Апеляційним судом, які дійшли висновку, що згідно з чинним законодавством «винахідник має бути особою».

Таким чином рішення Верховного суду Великої Британії не тільки ставить інтелектуальну діяльність людини в центр системи патентного права, а й підкреслює зростаючий розрив між чинним законодавством і технологічним прогресом.

З впевненістю можна сказати, що справа Талера підняла питання щодо ролі ШІ в майбутніх технологічних досягненнях та крайньої необхідності реформ у сфері інтелектуального права.

Попри те, що Верховний суд надав остаточну точку зору щодо чинного закону, питання щодо того, чи повинні технічні досягнення, створені за допомогою ШІ, бути патентоспроможними та чи слід розширити термін «винахідник», щоб охопити штучний інтелект, потрібно вирішити шляхом модернізації застарілого законодавства.

Джерела: https://www.twobirds.com/en/insights/2023/uk/uk-supreme-court-rules-that-ai-systems-cannot-be-named-as-an-inventor-for-uk-patent-applications#__prclt=2BWEO27b