Декілька тез щодо аналізу консолідованого рейтингу

Нещодавно опубліковано статтю за авторством професора Сергія Захаріна, екс-Державного секретаря Міністерства освіти і науки України, присвячену аналізу нового Консолідованого рейтингу вишів України 2023 року.

Цей рейтинг побудовано за принципом «суми місць»: кожному ВНЗ присвоюється бал, що дорівнює сумі його місць у рейтингах «ТОП-200 Україна», «Scopus» і «Бал НМТ на контракт». Пропонуємо тези з наведеного в статті аналізу, що можуть бути цікавими з точки зору виявлення тенденцій розвитку вишів України.

1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка став першим лише в рейтингу «Scopus», але перші місця в двох інших «проміжних рейтингах» дісталися іншим університети. Це може свідчити про появу ознак конкуренції.

2. В першій двадцятці поряд з найбільшими ВНЗ країни опинилися регіональні університети, що є маркером можливості отримувати якісну освіту не лише в мегаполісах та появу «освітньої децентралізації»

3. Рейтинг університету все менше залежить від його масштабу, що свідчить про пріоритетність інтелектуального капіталу, управлінської майстерності та реалістичності над «фізичним капіталом».

4. Усі перші сходинки – понад 40 місць – зайняли державні ВНЗ, і це є негативною тенденцією, на яку треба звернути увагу державної освітньої політики, що має бути спрямована на залучення приватних інвестицій в розвиток освіти і освітніх технологій.

Що ж, є над чим подумати, і зокрема в сторону вдосконалення системи рейтингування, бо, скажімо, використання h-індексу як одного з ключових критеріїв вже вбиває об'єктивність.

Але зараз маємо, що маємо, - щоб кардинально щось змінювати в кращу сторону потрібно зламати в собі консерватизм та мати для цього бажання

#publisher #рейтинг #ВНЗ #technologycenter #Scopus #h_індекс