Одна історія про публікацію десятирічної давнини

Редактору журналу надійшла заява про те, що стаття, опублікована в його журналі, містить фальсифікацію зображення. «Цікавість» ситуації полягала в тому, що ця стаття була опублікована понад десять років тому, причому за іншого редактора і навіть видавця.

Що робити? Вирішили розібратися. Ознайомившись із даними, редактор вирішив, що є докази фальсифікації. У відповідь на висунуті редакцією звинувачення автор не зміг надати вихідні дані, на підставі яких було зроблено зображення. Прохання відтворити експеримент не увінчалося успіхом, тому автору було повідомлено про те, що буде опубліковано спростування статті.

Але автор не просто заперечив, а подав офіційну скаргу на проведення розслідування. Це спричинило інше внутрішнє розслідування, внаслідок чого було прийнято рішення не робити спростування, а висловити занепокоєння.

Чи правильно вчинила редакція, ухваливши таке рішення, а не наполягаючи на повторному відтворенні експерименту автором?

Рекомендація Комітету з етики полягала в наступному.

Дуже проблематично розглядати «відтворення» експерименту, оскільки персонал та обладнання можуть бути різними – по суті це створення нового дослідницького проекту. Якщо дані відтворюються, то мають бути альтернативні дані, що підтверджують той самий висновок.

Найкращим рішенням було б звернутися до установи з проханням розслідувати те, що сталося, і з'ясувати, чи мала місце фальсифікація та чи виправдане спростування. А занепокоєння було б доречним, поки установа проводить розслідування.
Якби установа виявила, що відбулася чесна помилка, то в статті просто могло б бути зроблено виправлення.

#COPE #плагіат #фальсифікація #technologycenter #publisher #publication #article